Дитина хропе? Коли це нормально, а коли потрібна консультація ЛОРа

Якщо дитина час від часу хропе уві сні, батьки часто не надають цьому особливого значення. Після застуди, при нежиті або сильній втомі таке справді може траплятися. Але коли дитина хропе регулярно, голосно або практично щоночі, це вже привід звернути увагу на її дихання під час сну.

Дитяче хропіння не завжди означає захворювання. Проте воно може бути ознакою того, що повітрю складно нормально проходити через ніс і верхні дихальні шляхи. Причиною можуть бути збільшені аденоїди, піднебінні мигдалики, хронічний нежить, алергія, особливості будови носа або інші ЛОР-проблеми.

Особливо важливо звернути увагу не тільки на звук хропіння, а й на те, як дитина дихає, спить і почувається протягом дня.

Чому дитина хропе?

Хропіння виникає тоді, коли під час сну повітря проходить через звужені верхні дихальні шляхи та викликає коливання м'яких тканин.

У дітей однією з найпоширеніших причин проблем із носовим диханням є збільшення аденоїдної тканини. Аденоїди розташовані в носоглотці та при значному збільшенні можуть частково перекривати шлях для повітря.

Ще одна можлива причина - збільшені піднебінні мигдалики. Якщо вони значно збільшені, простір для проходження повітря під час сну може ставати меншим.

Також дитина може хропіти через:

1. тривалий нежить;
2. алергічний риніт;
3. набряк слизової оболонки носа;
4. викривлення носової перегородки;
5. особливості будови носа та носоглотки;
6. запальні захворювання ЛОР-органів;
7. поєднання кількох причин одночасно.

Саме тому не варто самостійно визначати причину хропіння лише за його гучністю.

Якщо дитина хропе тільки під час застуди

Це не те саме, що регулярне хропіння.

Коли у дитини ГРВІ, ніс може бути закладений, слизова набрякає, а носове дихання тимчасово погіршується. Через це під час сну дитина починає дихати ротом і може хропіти.

Після одужання хропіння зазвичай зникає разом із симптомами застуди.

Інша ситуація, якщо дитина продовжує хропіти тижнями після того, як нежитю вже немає, або хропіння повторюється щоночі. У такому випадку варто з'ясувати, чому носове дихання залишається утрудненим.

Аденоїди та хропіння у дітей

Коли батьки чують про хропіння, вони часто одразу думають про аденоїди. І справді, збільшена аденоїдна тканина є частою причиною порушення носового дихання у дітей.

Але важливо не робити висновок лише за симптомом. Наявність аденоїдів сама по собі не означає, що їх потрібно видаляти.

Значення має те, наскільки вони збільшені, чи перекривають носоглотку, як дитина дихає, чи є проблеми зі сном, слухом, повторні отити та інші симптоми.

Саме тому рішення про лікування приймають після огляду та оцінки всієї клінічної ситуації.

Коли хропіння може впливати на сон?

Хропіння - це не лише звук, який чують батьки вночі. Якщо дихальні шляхи значно звужені, сон дитини може ставати менш якісним.

Насторожити мають такі ознаки:

1. дитина хропе майже щоночі;
2. спить із відкритим ротом;
3. постійно дихає ротом не тільки уві сні;
4. часто прокидається;
5. неспокійно спить, крутиться, змінює положення тіла;
6. сильно пітніє під час сну;
7. вранці прокидається втомленою;
8. вдень стає сонливою або, навпаки, надмірно активною та дратівливою;
9. важко концентрується;
10. скаржиться на головний біль після пробудження.

Окремої уваги потребують епізоди, коли батьки помічають паузи в диханні, різкі вдихи, схлипування або ситуації, коли дитина ніби на кілька секунд перестає дихати уві сні.

У такому випадку не варто просто спостерігати місяцями. Дитину потрібно показати лікарю.

Чи може дитина хропіти через ніс?

Так. Іноді проблема знаходиться не в горлі, а саме в носі.

Якщо ніс постійно закладений, дитині доводиться дихати ротом. Під час сну м'язи розслабляються, а прохідність верхніх дихальних шляхів може додатково зменшуватися. У результаті з'являється характерне хропіння.

Причиною можуть бути хронічний риніт, алергія, збільшені носові раковини, анатомічні особливості або інші стани.

Тому лікувати тільки хропіння як окремий симптом не завжди правильно. Спочатку потрібно зрозуміти, що саме заважає дитині нормально дихати.

Чи потрібно одразу видаляти аденоїди?

Ні.

Це один із найпоширеніших страхів батьків. Якщо дитина хропе, це не означає автоматично, що потрібна операція.

У деяких випадках достатньо лікування основного захворювання, контролю алергії або іншої консервативної терапії. В інших ситуаціях, якщо аденоїди суттєво порушують носове дихання, сон, слух або сприяють повторним захворюванням, лікар може рекомендувати хірургічне лікування.

Тобто рішення приймають не за принципом «є хропіння - видаляємо аденоїди», а після оцінки симптомів, огляду та показань.

Як ЛОР обстежує дитину, яка хропе?

Перший крок - консультація та детальна розмова з батьками. Лікар уточнює, як давно дитина хропе, чи є нежить, як вона дихає вдень, чи спить із відкритим ротом, чи бувають паузи в диханні та як дитина почувається після пробудження.

Під час огляду оцінюють стан носа, носоглотки, горла та вух.

За показаннями лікар може провести ендоскопічне дослідження носа та носоглотки. Воно дозволяє побачити, що відбувається в ділянці аденоїдів, і оцінити, наскільки вони впливають на прохідність носоглотки.

В окремих ситуаціях можуть бути потрібні додаткові дослідження, зокрема оцінка слуху або дослідження сну.

Що можуть зробити батьки вдома?

Якщо дитина хропе, варто поспостерігати за нею під час сну. Не для того, щоб самостійно поставити діагноз, а щоб краще описати симптоми лікарю.

Зверніть увагу:

1. як часто дитина хропе;
2. чи дихає ротом;
3. чи змінює положення тіла;
4. чи є паузи в диханні;
5. чи прокидається вночі;
6. чи є ранкова втома;
7. чи повторюється хропіння під час застуд;
8. чи є проблеми зі слухом або часті отити.

Іноді корисно зробити короткий відеозапис сну, якщо лікар попросить показати характер дихання. Це може допомогти під час консультації, особливо якщо в кабінеті дитина поводиться зовсім інакше.

Не варто самостійно тривалий час використовувати судинозвужувальні краплі або інші препарати лише для того, щоб дитина перестала хропіти. Вони можуть тимчасово змінити симптом, але не усунути його причину.

Чому не варто чекати, що дитина просто «переросте»?

Деякі ЛОР-проблеми справді змінюються з віком. Але це не означає, що будь-яке хропіння потрібно просто перечекати.

Якщо дитина регулярно хропе, погано спить, дихає ротом або має епізоди порушення дихання, важливо зрозуміти причину зараз. Якість сну впливає на самопочуття, поведінку, концентрацію та загальне відновлення організму.

Крім того, постійне дихання ротом може супроводжуватися сухістю слизових, дискомфортом у горлі та іншими проблемами. Тому навіть якщо дитина не скаржиться, регулярне хропіння варто обговорити з лікарем.

Коли потрібно звернутися до дитячого ЛОРа?

Якщо дитина хропе зрідка під час застуди та після одужання все минає, приводу для паніки немає.

Але консультація ЛОРа потрібна, якщо хропіння:

1. повторюється регулярно;
2. триває після одужання від застуди;
3. супроводжується постійним диханням ротом;
4. поєднується з частими отитами або зниженням слуху;
5. впливає на якість сну;
6. супроводжується паузами в диханні;
7. поєднується з вираженою втомою або змінами поведінки вдень.

Особливо важливо не відкладати консультацію, якщо батьки бачать, що дитина вночі докладає зусиль для дихання або регулярно прокидається через нього.

Дитина хропе - почніть не з лікування, а з причини

Хропіння у дитини - це не діагноз. Це симптом, за яким можуть стояти дуже різні причини. Саме тому не потрібно одразу шукати в інтернеті схему лікування аденоїдів або купувати засоби від закладеності носа.

Правильний перший крок - консультація дитячого ЛОРа. Лікар оцінить носове дихання, стан носоглотки, мигдаликів і вух та визначить, чи потребує ситуація лікування.

Якщо ваша дитина регулярно хропе, спить із відкритим ротом або ви помічаєте паузи в її диханні, не чекайте, поки проблема «сама пройде». Запишіться на консультацію до дитячого ЛОРа в сучасному медцентрі Київлор, щоб з'ясувати причину хропіння та підібрати необхідну тактику лікування.